02.03.2026
Сьогодні у межах роботи Школи молодого викладача відбулася подія, яку складно назвати просто екскурсією. Це було занурення в історію. Дотик до коріння. Усвідомлення того, на чому насправді стоїть наш коледж.
Молоді викладачі відвідали музей дипломних робіт випускників − простір, де збережено не лише творчі роботи, а й десятиліття майстерності, традиції та професійної пам’яті закладу.
Тут немає випадкових речей. Кожен експонат − це історія рук, що створювали красу. Історія пошуку, праці, натхнення. Історія поколінь, які формували обличчя коледжу.
Майоліка, кераміка, фарфор − це не просто мистецтво. Це код нашої ідентичності. Це візитівка закладу, що народжувалася роками й стала частиною культурної спадщини міста, області та України.
Саме тут молоді викладачі побачили: коледж − це значно більше, ніж освітній процес. Це історія, яка триває. Це традиція, яку потрібно берегти. Це спадщина, яку необхідно передати наступним поколінням.
Разом із керівником Школи молодого викладача, методистом Віта Кривчун , учасники поринули у світ творчості, захоплення й професійної глибини − світ, де вироби стають шедеврами, а праця майстрів перетворюється на вічність.
Особлива вдячність Аллі Адольфівні, хранительці цієї унікальної спадщини, яка з любов’ю, трепетом і глибоким розумінням зберігає кожен експонат, кожну історію, кожен подих часу. Саме завдяки таким людям пам’ять не зникає, а продовжує жити й надихати нові покоління.
Наш коледж − це простір традиції й розвитку. Це поєднання історії та сучасності. Це середовище, де народжуються майстри, ідеї та сенси, що залишаються у вічності.